Відділ геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій

Відділ геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій

В. о. зав. відділом – канд. геол. наук С. В. Вовнюк

Відділ створено 1969 р. під назвою «Відділ соляних структур нафтогазоносних областей». Першим керівником відділу було призначено член-кореспондента НАН України В. І. Кітика. З 1984 по 2007 відділ очолював доктор г.-м. наук, професор О. Й. Петриченко. З 2007 по 2015 обов’язки керівника підрозділу виконував кандидат г.-м. наук І. В. Дудок, а з 2015 року – кандидат геол. наук С. В. Вовнюк.

Головні напрямами досліджень відділу:

– геологія і геохімія евапоритових формацій України та Світу та пов’язаних з ними родовищ гіпсу, кам’яної солі, калійних руд, самородної сірки, целестину;

– еволюція хімічного складу океанічної води у фанерозої за результатами комплексного термобарогеохімічного дослідження флюїдних включень у галіті морських евапоритових формацій;

– прожилковий мінерагенез різних структурно-фаціальних зон Українських Карпат.

Суттєве значення в дослідженнях приділяється питанням природи зв’язку евапоритів з нафтогазоносними осадовими товщами.

Мінералого-геохімічні дослідження спрямовані на всебічне вивчення проблем галогенезу – фізико-хімічних параметрів середовища седиментації та перекристалізації солей, питань еволюції хімічного складу води Світового океану на фоні загального історичного розвитку Землі, напрацювання критеріїв пошуку корисних копалин, пов’язаних з евапоритами взагалі та з соляними структурами зокрема.

На базі відділу О. Й. Петриченком було створено наукову школу з термобарогеохімічного вивчення включень у мінералах евапоритів. Дослідження хімічного складу розсолів індивідуальних флюїдних включень проводяться унікальним методом (розробник – О. Й. Петриченко), який полягає в екстрагуванні скляними мікрокапілярами розчинів, законсервованих у включеннях у соляних мінералах, з подальшим визначенням вмісту основних хімічних компонентів. Науковцями школи було проведено значну кількість досліджень складу включень індивідуальних включень у галіті з різновікових евапоритових формацій Світу, що дозволило встановити два цикли коливань складу океанічної  води протягом фанерозою – від хлоркальцієвого до сульфатного хімічного типу. Результати піонерських досліджень О. Й. Петриченка, В. М. Ковалевича та їхніх учнів сьогодні визнані світовою науковою спільнотою.

Серед досягнень науковців відділу за останні роки слід згадати такі:

Вперше для теригенних та евапоритових відкладів Карпатського регіону встановлено сповільнюючий вплив сорбованої міжшаровими проміжками органічної речовини на перетворення глинистих мінералів (від монтморилоніту через змішаношаруваті утворення до гідрослюди).

Розроблено метод визначення глибини давніх солеродних басейнів. Зокрема, у дослідженому нами басейні Ордос (ордовік, Центральний Китай) глибина на стадії садки галіту досягала 60 м.

Вперше встановлено хімічний склад розсолів в первинних включеннях у галіті ордовіцького солеродного басейну (Центральний Китай). Виявлено, що седиментаційні розсоли цього віку відносяться до хлор-кальцієвого типу Na-K-Mg-Ca-Cl з підвищеним вмістом калію.

Виявлення у приповерхневих відкладах ознак нафтогазонасиченості надр (полів аномальних концентрацій вуглеводнів) дозволило оконтурити пріоритетні ділянки їхньої потенційної акумуляції. Характер розподілу вуглеводневих компонентів зумовлений структурними особливостями будови ділянок, зокрема формою заляганя галогенних відкладів, і свідчить про визначальну роль тектонічного чинника у формуванні концентраційних полів газів-мігрантів.

Геохімічними дослідженнями виявлено, що захоплення глинистими мінералами органічних сполук в міжшарових проміжках, впливає на газопродуктивність низькопроникних глинистих товщ, що необхідно враховувати при пошуках цих корисних копалин.

У відділі працює 13 співробітників, серед них 5 кандидатів наук. На базі відділу діє дві лабораторії: рентгенодифрактометричних досліджень та аналітичних методів аналізу.