Відділ геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій

Зав. відділом – канд. геол. наук А. Р. Галамай Відділ створено 1969 р. під назвою «Відділ соляних структур нафтогазоносних областей». Першим керівником відділу було призначено член-кореспондента НАН України В. І. Кітика. З 1984 по 2007 відділ очолював доктор г.-м. наук, професор О. Й. Петриченко. З 2007 по 2015 обов’язки керівника підрозділу виконував кандидат г.-м. наук І. В. Дудок, а з 2015 року – кандидат геол. наук С. В. Вовнюк. З 2019 відділ очолює кандидат геол. наук А. Р. Галамай Головні напрямами досліджень відділу: – геологія і геохімія евапоритових формацій України та Світу та пов’язаних з ними родовищ гіпсу, кам’яної солі, калійних руд, самородної сірки, целестину; – еволюція хімічного складу океанічної води у фанерозої за результатами комплексного термобарогеохімічного дослідження флюїдних включень у галіті морських евапоритових формацій; – розробка заходів для вирішення техногенно-екологічних проблем, які виникли внаслідок незапланованої зупинки колишніх вітчизняних калійних виробництв, що дозволить як реабілітувати території, так і привернути увагу вітчизняних і зарубіжних інвесторів до стратегічно важливого  ресурсного потенціалу України. У відділі активно розвивається сформована у попередні роки всесвітньо-відома наукова термобарогеохімічна школа вивчення евапоритів та отримуються фундаментальні і прикладні здобутки світового рівня в галузі геохімії і термобарометрії мінералоутворювальних розчинів. Хімічний склад розсолів флюїдних включень у солях визначається унікальним ультрамікрохімічним (UMСA) методом, розробленим у кінці 60-их років ХХ століття в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України проф. О. Й. Петриченком. Не зважаючи на те, що у наступні десятиліття у світі були винайдені інші способи мікроаналізу розсолів включень (Extraction-IC, Cryo-SEM-EDS, ЕSEM-EDS, LA-ICP-MS), за простотою методичних операцій, хорошою відтворюваністю результатів вимірювань, можливістю мікроаналізу розсолів об’ємом до 0,00006 мм³, UMСA на даний момент є передовим серед інших методів визначення кількісного хімічного складу розсолів включень у солях. Накопичення значного фактичного матеріалу, отриманого за включеннями у галіті, дозволило виділити глобальні вікові коливання хімічного складу океанічної води (від сульфатного до хлоркальцієвого типу) протягом останніх 545 млн. років. Межі коливань хімічного складу океанічної води з року в рік уточнюються за результатами дослідження раніше не вивчених соленосних басейнів. Мінералого-геохімічні дослідження спрямовані на всебічне вивчення проблем галогенезу – фізико-хімічних параметрів середовища седиментації та перекристалізації солей, питань еволюції хімічного складу води Світового океану, як складових загального історичного розвитку Землі. Із застосуванням комплексу методів: термобарогеохімічних (ультрамікрохімічний, термометричний, барометричний), мінералого-петрографічного, ізотопного, електронно-мікроскопічного, хімічного, рентгеноспектрального, рентгенодифрактометричного та інших проведено напрацювання критеріїв пошуків корисних копалин, пов’язаних з евапоритами (передусім, нафти, газу, мікроелементів, цінних форм комплексних сульфатних калійно-магнієвих солей для виробництва добрив). Серед досягнень науковців відділу за останні роки слід згадати такі: Вперше встановлено хімічний склад океанічної води ордовіку. Проведені ультрамікрохімічні  дослідження та аналізу раніше опублікованого фактичного матеріалу щодо евапоритів нижнього палеозою свідчать про знижений у розсолах нижньопалеозойських басейнів вміст магнію ніж у сучасній морській воді відповідної концентрації, та про вищий вміст калію, ніж у розсолах басейнів більш пізніх періодів; За результатами дослідження первинних однофазових флюїдних включень у галіті здійснена реконструкція палеоклімату пермі Передуралля, неогену Карпатського регіону на етапі Мi3b,  месінію Середземномор’я, а також побудовані моделі солеродних басейнів, що розв’язує окремі спірні питання тектонічних особливостей будови давніх континентальних окраїн в цілому і седиментації у солеродних басейнах зокрема; Встановлено, що поширення високомагнезіальних глинистих мінералів у морських евапоритах фанерозою корелюєтья з віковими змінами хімічного складу океанічної води. Магнезіальні мінерали приурочені до етапів її сульфатного типу, що є одним із підтверджень взаємозв’язку геологічних процесів Земної еволюції; У галіті різновкових евапоритових формацій світу вперше встановлені флюїдні включення із мікрокраплинами вуглеводнів (ВВ). Термобарогеохімічними дослідженнями, зокрема у Карпатському регіоні,  встановлено, що низька температура на стадії постседиметаційного етапу формування солей, висока мінералізація і переважно Na–K–Mg–Cl–SO₄ тип порових розсолів не сприяли термолізу керогену розсіяної органічної речовини у бік нафтоутворення. Отже, встановлені у солях на низці площ Карпатської нафто-газоносної провінції флюїдні включення з рідкими ВВ та тріщини у галіті, виповнені нафтою, є геохімічними ореолами розсіювання ВВ скупчень та показниками наявності покладів вуглеводнів чи нафтогазопроявів у підстильних відкладах; Виявлення у приповерхневих відкладах ознак нафтогазонасиченості надр (полів аномальних концентрацій вуглеводнів) дозволило оконтурити пріоритетні ділянки їхньої потенційної акумуляції. Характер розподілу вуглеводневих компонентів зумовлений структурними особливостями будови ділянок, зокрема формою заляганя галогенних відкладів, і свідчить про визначальну роль тектонічного чинника у формуванні концентраційних полів газів-мігрантів. Для розв’язання актуальних наукових і практичних завдань пошуку корисних копалин, пов’язаних з соленосними формаціями, на даний час проводиться науково-технічне співробітництво з науково-дослідними організаціями, геологічними установами України та зарубіжних країн: Державним науково-дослідним і проектним Інститутом основної хімії (м. Харків), науковцями Польщі (Akademia Gόrniczo-Hutnicza, Krakόw), Туреччини (Department of Geological Engineering, Engineering and Natural Sciences Faculty, Konya Technical University, Konya, Türkiye), Китаю (Nanjing Institute of Geology and Paleontology, Chinese Academy of Sciences). У відділі працює 11 співробітників, серед них 5 кандидатів наук. На базі відділу діє дві сертифіковані лабораторії: рентгенівського аналізу та аналітичних методів аналізу.