Відділ седиментології

Відділ створений у 1980 р. Його науковим підґрунтям стала школа патріарха української літології – академіка АН УРСР Л. Г. Ткачука, який у 1945 р. організував в Інституті відділ літології корисних копалин, що став на Заході України науковим центром вивчення осадових формацій і пов’язаних з ними корисних копалин. До червня 2016 року керівником відділу був член-кореспондент НАН України Ю. М. Сеньковський. З 2019 року відділ очолює докторка геологічних наук, професорка Н. Я. Радковець. У відділі працює тринадцять співробітників, у тому числі три доктори та шість кандидатів наук. В основу наукової діяльності відділу були покладені результати вивчення осадових процесів у сучасному Світовому океані, зокрема за програмою «Deep Sea Drilling Project» та інших проектів. Завдяки участі у виконанні Міжнародної програми геологічної кореляції (МПГК) під егідою ЮНЕСКО, а саме: проектів №№ 58, 86, 115, 156, 187 (Ю. Сеньковський та ін., 1974, 1986), у відділі був зібраний фактичний матеріал, який був використаний для дослідження давнього морського седиментогенезу на тектонічних уступах давніх континентальних окраїн і вивчення процесів формування в їхніх межах певних генетичних типів відкладів та пов’язаних з ними корисних копалин. Одним із основних напрямів наукових досліджень відділу є вивчення геолого-палеоокеанографічних умов седиментогенезу та літогенезу морських відкладів нафтогазоносних басейнів давніх континентальних окраїн з метою з’ясування процесів формування та закономірностей просторово-вікового поширення корисних копалин (вуглеводні, “горючі сланці”, фосфатна, кристобаліт-халцедонова, карбонатна сировина. Сеньковським Ю.М. були закладені наукові засади нового наукового напряму “Геологічна і хімічна палеоокеанографія давніх континентальних окраїн, їх корисні копалини”, який сьогодні є одним з основних напрямів наукових досліджень Інституту (Постанова Президії НАН України, 2004 р.). У рамках цього наукового напряму була виокремлена нова дисципліна – Апвелінгова геологія, у контексті якої у відділі проводяться роботи, зокрема з питань проблеми нафтогенезу.   До найважливіших наукових досягнень, що були отримані колективом відділу в сфері палеоокеанографії належать:  

• Створення сучасної концепції про геологічну будову і розвиток давньої континентальної окраїни Карпато-Подоло-Чорноморського сегмента океану Тетіс, з’ясування процесів теригенної, едафогенної, біогенної та біогенно-хемогенної седиментації у венді, пізньому мезозої та палеогені. Ці розробки склали наукову основу для вирішення сучасних найважливіших наукових і народногосподарських проблем (просторово-вікове поширення давніх тетідних шельфових відкладів під насувом Карпат і в межах Подоло-Чорноморського сегмента; визначення перспектив нафтогазоносності, фосфатоносності і силіцитоносності).
• На підставі вивчення літогенезу та мінералогенезу пізньомезозойських басейнів північної півкулі, використавши відомі плитотектонічні реконструкції, відкрито Атлантико-Тетідний пояс крейдового карбонато- та кремененагромадження, що сформувався внаслідок широтної дивергенції водних мас у цій частині Світового океану, північний сегмент якого складає Північноморську нафтогазоносну провінцію.
• Відкрито та описано гідродинаміку та хімізм альб-сеноманського і олігоценового прибережного апвелінгу в Карпато-Чорноморському сегменті океану Тетіс, встановлено його визначальну роль у формуванні та розташуванні в цій апвелінговій формації певних комплексів осадових товщ і пов’язаних з ними корисних копалин (вуглеводні, фосфатна сировина).
• На основі відкриття давніх прибережних апвелінгових систем у північній окраїні океану Тетіс (Ю. Сеньковський, 1971) та узагальнення даних щодо природи седиментогенезу в сучасних апвелінгових областях Світового океану, використавши результати формаційного вивчення осадових нашарувань Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс, науковцями відділу вперше в літології був описаний новий генетичний тип осадових нашарувань, збагачених певними комплексами біогенів, під назвою “апвелінгові формації”. Ці розробки дозволили обґрунтувати концепцію, за якою є підстави окремі сучасні апвелінгові пояси (Перу-Чилійський, Каліфорнійський, Орегонський, Чорноморський та інші) розглядати як майбутні нафтогазоносні басейни світу в наступній геологічній ері – психозої.

  Наукові досягнення відділу в сфері палеоокеанографії викладені у низці наукових публікацій, зокрема, у серії монографій:

1. Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент). Сеньковський Ю., Григорчук К., Гнідець В., Колтун Ю. – Київ, Наукова думка, 2004 р., 172 с.
2. Безкисневі події океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент). Сеньковський Ю.М., Колтун Ю.В., Григорчук К.Г., Гнідець В. П., Попп І.Т., Радковець Н. Я. – Київ, Наукова думка, 2012 р., 182 с.
3. Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Сеньковський Ю.М., Григорчук К.Г., Колтун Ю.В., Гнідець В.П., Попп І.Т., Мороз М.В., Мороз П.В., Ревер, А.О., Гаєвська Ю.П., Гавришків Г.Я., Кохан О.М.,, Кошіль Л.Б. – Київ, Наукова думка, 2018 р., 158 с.

Одним з основних наукових напрямків діяльності відділу на сучасному етапі є ідентифікація та вивчення нафтогазових систем Зовнішніх Карпат, Передкарпатського прогину та південно-західного схилу Східно-Європейської платформи з метою дослідження процесів генерації, міграції та акумуляції вуглеводнів. За період 2018–2022 рр. співробітниками відділу опубліковані: 1 монографія, 90 статей та матеріалів міжнародних конференцій. Серед них 18 статей, які індексуються наукометричними базами публікацій: Scopus (Q1, 2) – 10,  Web of Science – 4, Google Scholar – 4. Основні наукові досягнення співробітників відділу впродовж 2018–2022 рр.:

• На основі геохімічних досліджень, дана кількісна характеристика генераційних властивостей чорносланцевих відкладів менілітової світи Українських Карпат, вивчена їх еволюція в процесі катагенетичних перетворень осадових товщ та роль у формуванні нафтогазових систем.
• Побудована модель седиментації баррем-альбських відкладів Карпатської континентальної окраїни Тетису та визначено їх нафтогенераційний потенціал. Збагачені органічною речовиною відклади цього віку поширені як в автохтоні, так і під насувом Карпат, де їх потужність, вміст органічної речовини, термальна зрілість та генераційний потенціал істотно збільшуються, що засвідчує їх нафтогазоперспективність.
• Встановлено палеоокеанографічні умови седиментації у пізньоюрському басейні зовнішньої зони Передкарпатського прогину, локалізовані фаціальні пояси карбонатного шельфу, зокрема, рифові, перспективні у нафтогазоносному відношенні утворення.
• На основі вивчення циклічної будови ейфельських відкладів з’ясовані особливості літофізичної структури Східносаратського родовища Переддобрудзького прогину. Встановлено, що основні резервуари (антиклінальніого та літологічного типів) усіх п’яти виділених продуктивних горизонтів тяжіють не до сучасного склепіння структури, а до її південно-західної перикліналі.
• Виділені нафтогазоперспективні ділянки в ямненських відкладах палеоценового віку для пошуку родовищ вуглеводнів в межах передових скиб Скибової зони Українських Карпат. Ямненські відклади характеризуються високими колекторськими властивостями, мають значне поширення в межах даної території і високий коефіцієнт нафтовіддачі.
• На основі реконструкції середовищ осадонагромадження базальних відкладів середнього девону Переддобрудзького прогину встановлено нерівномірний характер розвитку різних фаціальних зон карбонатного шельфу. Виявлене виклинювання горизонтів з біостромами у склепіннях піднять вказує на неантиклінальну природу пасток вуглеводнів у відкладах середнього девону, що потребує внесення коректив при проведенні нафтогазопошукових робіт у регіоні.
• Встановлена латеральна літолого-літмологічна та фаціальна мінливість відкладів палеоцену північного борта Каркінітського прогину. Створена модель механізмів та стадійності формування вуглеводневих покладів Голіцинського родовища.
• На основі літогеохімічного та мінералогічного вивчення бітумінозних кременисто-глинистих порід нижньої крейди і олігоцену Українських Карпат та чорних аргілітів нижнього силуру Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи встановлено, що значну роль у формуванні нетрадиційних колекторів вуглеводнів відігравали шарувата текстура вуглецевмісних відкладів, а також катагенетична трансформація породоутворювальних глинистих і кремнеземистих мінералів та їх гідрофобізація. У відносно молодших крейдяно-палеогенових відкладах складчастих Карпат нетрадиційними колекторами є бітумінозні кременисто-глинисті породи зі значними нафтогазоматеринським потенціалом, локалізовані в звичайних родовищах нафти, газу або конденсату, тоді як нижньосилурійські “перезрілі” вуглцевмісні глинисті відклади Волино-Поділля зазнали глибоких катагенетичних перетворень в платформових умовах впродовж значно довшого часу і перспективні на пошуки покладів сланцевого газу.
• Встановлено, що формування силурійсько-ранньодевонського осадового комплексу південно-західного схилу Східноєвропейської платформи стало результатом єдиного циклу геодинамічних та седиментаційних подій в літологічному літописі південної континентальної окраїни Балтики. Одержані результати показують, що карбонатно-глинистий комплекс осадових порід дослідженого регіону може розглядатися, як окрема нафтогазова система, що включає материнські породи, породи-колектори і можливі традиційні  та нетрадиційні поклади нафти і газу.

  За останні п’ять років співробітниками відділу захищено 5 дисертаційних робіт:   Радковець Н.Я. Еволюція осадових товщ південно-західного схилу Східноєвропейської платформи впродовж пізнього протерозою-фанерозою у зв‘язку з їх потенційною нафтогазоносністю. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 – Геологія нафти і газу. Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2019. Кохан О.М. Геолого-палеоокеанографічні умови осадонагромадження середньо-верхньомайкопських газоносних відкладів західної частини Причорноморського мегапрогину. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 04.00.17 – Геологія нафти і газу. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 2019. Гаєвська Ю. П. Літолого-фаціальні особливості еоценових відкладів Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину та Передових скиб Скибової зони Українських Карпат у зв’язку з їх нафтогазоносністю. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 04.00.17 – Геологія нафти і газу. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 2019. Гавришків Г.Я. Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 04.00.17 – Геологія нафти і газу. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 2019. Черемісська О. М. Літогеохімія стебницьких відкладів нижнього міоцену Передкарпатського прогину. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 04.00.02 – Геохімія. – Інститут геології і геохімії горючих корисних копалин НАН України, Львів, 2019.