Відділ седиментології ПГК

Відділ седиментології

Відділ створений у 1980 р,. Його незмінним керівником до червня 2016 року був член-кореспондент НАН України Ю. М. Сеньковський. На даний час обов’язки керівника відділу виконує доктор геологічних наук К. Г. Григорчук.

Науковими підвалинами заснування відділу стала школа патріарха української літології – академіка АН УРСР Л. Г. Ткачука, який 1945 р. організував в Інституті відділ літології корисних копалин, що став на Заході України науковим центром вивчення осадових формацій і пов’язаних з ними корисних копалин.

У відділі працює 20 співробітників, у тому числі два доктори наук та п’ять кандидатів наук.

Найновіші фундаментальні досягнення у вивченні осадових процесів у сучасних морських басейнах Світового океану, які були отримані міжнародною спільнотою геологів внаслідок проведення океанологічних досліджень за програмою “Deep Sea Drilling Project” та інших проектів, акцентували нагальну потребу широкомасштабного дослідження давнього морського седиментогенезу на тектонічних уступах давніх континентальних окраїн і вивчення процесів формування в їхніх межах певних генетичних типів відкладів та пов’язаних з ними корисних копалин. Завдяки участі у виконанні Міжнародної програми геологічної кореляції (МПГК) по лінії ЮНЕСКО, а саме: проектів №№ 58, 86, 115, 156, 187 (Ю. Сеньковський та ін., 1974, 1986), у відділі седиментології провінцій горючих копалин Інституту був зібраний та досліджений унікальний фактичний матеріал.

Відповідно до цієї актуальної глобальної геологічної проблеми, яка має особливо важливе не тільки наукове, але й прикладне значення, останніми роками напрямом наукових досліджень відділу є “Вивчення геологопалеоокеанографічних умов седиментогенезу та літогенезу морських відкладів нафтогазоносних басейнів давніх континентальних окраїн з метою з’ясування процесів формування та закономірностей просторово-вікового поширення корисних копалин (вуглеводні, “горючі сланці”, фосфатна, кристобаліт-халцедонова, карбонатна сировина)”.

В аспекті розробки цієї тематики на основі виконаних теоретичних та експериментальних робіт Ю. Сеньковський вперше в Україні заклав наукові засади нового пріоритетного для вітчизняної науки наукового напряму “Геологічна і хімічна палеоокеанографія давніх континентальних окраїн, їх корисні копалини”, який сьогодні є одним з основних напрямів наукових досліджень Інституту (Постанова Президії НАН України, 2004 р.).

У рамках цього наукового напряму консеквентним стало виділення в науках про Землю нової теоретичної дисципліни – Апвелінгова геологія, у контексті якої у відділі проводяться роботи, зокрема з питань проблеми нафтогенезу.

До найважливіших наукових досягнень, що були отримані колективом відділу з цієї проблеми належать:

  • створення сучасної концепції про геологічну будову і розвиток давньої континентальної окраїни Карпато-Подоло-Чорноморського сегмента океану Тетіс, з’ясування процесів теригенної, едафогенної, біогенної та біогенно-хемогенної седиментації у венді, пізньому мезозої та палеогені. Ці розробки склали наукову основу для вирішення сучасних найважливіших наукових і народногосподарських проблем (просторово-вікове поширення давніх тетідних шельфових відкладів під насувом Карпат і в межах Подоло-Чорноморського сегмента; визначення перспектив нафтогазоносності, фосфатоносності і силіцитоносності);
  • на підставі вивчення літогенезу та мінералогенезу пізньомезозойських басейнів північної півкулі, використавши відомі плитотектонічні реконструкції, відкрито Атлантико-Тетідний пояс крейдового карбонато- та кремненагромадження, що сформувався внаслідок широтної дивергенції водних мас у цій частині Світового океану, північний сегмент якого складає Північноморську нафтогазоносну провінцію;
  • відкрито та описано гідродинаміку та хімізм альб-сеноманського і олігоценового прибережного апвелінгу в Карпато-Чорноморському сегменті океану Тетіс, встановлено його визначальну роль у формуванні та розташуванні в цій апвелінговій формації певних комплексів осадових товщ і пов’язаних з ними корисних копалин (вуглеводні, фосфатна сировина);
  • на основі відкриття давніх прибережних апвелінгових систем у північній окраїні океану Тетіс (Ю. Сеньковський, 1971) та узагальнення даних щодо природи седиментогенезу в сучасних апвелінгових областях Світового океану, використавши результати формаційного вивчення осадових нашарувань Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс, науковцями відділу вперше в літології був описаний новий генетичний тип осадових нашарувань, збагачених певними комплексами біогенів, під назвою “апвелінгові формації”. Ці розробки дозволили обґрунтувати концепцію, за якою є підстави окремі сучасні апвелінгові пояси (Перу-Чилійський, Каліфорнійський, Орегонський, Чорноморський та інші) розглядати як майбутні нафтогазоносні басейни світу в наступній геологічній ері – Психозої.

Наукові досягнення відділу з цієї масштабної проблеми викладено в монографії “Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент)” (Ю. Сеньковський, К. Григорчук, В. Гнідець, Ю. Колтун. – К.: Наук. думка, 2004) та в низці інших публікацій.

У подальшому творчі зусилля працівників відділу були спрямовані на розробку нової актуальної тематики – з’ясування процесів давнього морського седиментогенезу в періоди глобальних океанічних “безкисневих” подій (“oceanic anoxic events” – OAE), які привели до формування на шельфах Світового океану, у тому числі і на території України (Карпато-Подоло-Чорноморський сегмент континентальної окраїни Тетісу), специфічних за генезою осадових нашарувань – нафтогазоносних, “чорносланцевих” і фосфатоносних товщ.

За результатами цих досліджень була опублікована монографія “Безкисневі події океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент)”( Ю.М. Сеньковський, Ю.В. Колтун, К.Г. Григорчук, В. П. Гнідець, І.Т. Попп, Н. Я. Радковець – К.: Наукова думка, 2012. 182 с.), яка присвячена розгляду комплексу питань, котрі є предметом хімічної палеоокеанографії. Розвиток цього наукового напряму висвітлено на прикладі давніх епіпелагічних і мезопелагічних басейнів Карпато-Подільсько-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс.

За останні 5 років основні наукові досягнення співробітників відділу викладені у 7 монографіях і 78 статтях та матеріалах міжнародних конференцій. Ці досягнення полягають у наступному:

  • На основі вивчення певних аспектів геологічної та хімічної палеоокеанографія Карпато-Подоло-Чорноморського сегменту Тетіса, встановлені та монографічно описані п’ять головних аноксичних океанських подій, седиментологічними свідками яких є «чорносланцові» нашарування венду (ОАЕ-V), барем-апта (ОАЕ-1), турона (ОАЕ-2) та олігоцена (ОАЕ-Oli), що простежуються в Карпато-Чорноморській нафтогазоносній провінції.
  • Вперше з позицій розробленої флюїдодинамічної моделі катагенезу вивчені постседиментаційні перетворення фанерозойських нашарувань Чорноморського сегменту континентальної окраїни океану Тетіс.
  • Встановлено палеоокеанографічні умови лавинної карбонатної седиментації, що призвели до формування карбонатних нафтогазовмісних товщ (верхня крейда, верхня юра) на Карпато-Чорноморському шельфі.
  • Розроблена літогенетична модель формування резервуарів «сланцевого» газу та обґрунтована просторово-часова дискретність їхнього розвитку. Змодельовані геохімічні та фізико-хімічні процеси сорбції органічних сполук, гідрофобізації порід та «капілярної конденсації газу», що зумовлюють потенційну газоносність «чорносланцевих» формацій стратисфери.
  • Вперше, на основі геохімічних досліджень, дана кількісна характеристика генераційних властивостей чорносланцевих відкладів менілітової світи Українських Карпат та вивчена їх еволюція в процесі катагенетичних перетворень осадових товщ.

Відділ проводить підготовку наукових кадрів. Щорічно навчаються в аспірантурі молоді майбутні науковці та працюють співробітники над докторськими дисертаціями. За останні п’ять років співробітниками відділу захищено 4 дисертації:

Григорчук К.Г. «Динаміка катагенезу порід осадових комплексів нафтогазоносних басейнів» Дисертація на здобуття наукового ступеня док. геол.. наук за спеціальністю 04.00.21 – літологія. Львів, 2012.

Колтун Ю.В. «Геохімічна еволюція чорно сланцевих товщ та нафтогазові системи Українських Карпат та Передкарпатського прогину». Дисертація на здобуття наукового ступеня док. геол.. наук за спеціальністю 04.00.04 – геохімія. Львів, 2013

Мороз М.В. «Літологія верхньоюрських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину» Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. геол. наук за спеціальністю 04.00.21 – літологія. Львів, 2012.

Ревер В. Б. Літологія еоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря (в контексті нафтогазоносності). Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. геол. наук за спеціальністю 04.00.21 – літологія. Львів, 2012.

Оцінкою роботи відділу седиментології провінцій горючих копалин було обрання Ю. Сеньковського член-кореспондентом НАН України, лауреатом премії ім. В. І. Вернадського, надання йому звання “Почесний розвідник надр” та нагородження Почесною відзнакою І ступеня НАК “Нафтогаз України”.