Лабораторія проблем геоекології

Керівник лабораторії канд. геол. наук Галина МЕДВІДЬ. Лабораторія проблем геоекології є спадкоємицею наукового напрямку гідрогеологічних досліджень, започаткованого професором Віктором ЛІНЕЦЬКИМ у 1953 р. У різні роки її назву послідовно змінювали зі зміною основних напрямків Інституту: з 1953 по 1964 рр. – відділ гідрогеології і інженерної геології (к. т. н. Віктор ЛІНЕЦЬКИЙ); з 1964 по 1967 рр. – відділ міграції нафти (д. г.-м. н., професор Віктор ЛІНЕЦЬКИЙ). З 1967 р. напрямок нафтогазогідрогеологічних досліджень Інституту очолив к. г.-м. н. Володимир КОЛОДІЙ. До 1983 рр. це був відділ гідрогеології нафтогазоносних провінцій (к. г.-м. н. Володимир КОЛОДІЙ); з 1983 по 1989 рр.  – лабораторія гідрогеології і гідрогеохімії нафтогазоносних провінцій відділу геології нафти і газу (д. г.-м. н. Володимир КОЛОДІЙ); 1989 по 2010 рр. – відділ нафтогазової гідрогеології, геохімії і охорони гідросфери (д. г.-м. н., професор Володимир КОЛОДІЙ, 1967–2003 рр.; к. г.-м. н. Мирослав СПРИНСЬКИЙ, 2003-2004 рр.; к. г. н. Роман ПАНЬКІВ, 2004–2010 рр.); з 2010-2020 р.  – лабораторія проблем геоекології при відділі геології і геохімії твердих горючих копалин (до 2019 - к. г. н. Роман ПАНЬКІВ, на сьогодні - к. г. н. Галина МЕДВІДЬ). За пеpіод існування напрямку досліджень науковцями детально проаналізовано гідрогеологічні умови нафтогазоносних комплексів Карпатської, Дніпровсько-Донецької, Кримсько-Причорноморської нафтогазоносних провінцій та Волино-Подільської нафтогазоносної області  з метою обґрунтування показників регіональної та локальної нафтогазоносності. У лабораторії проблем геоекології працює 8 співробітників, серед яких 3 кандидати геологічних, 1 кандидат географічних наук, 4 провідні інженери та 1 інженер 2 категорії. Аналітичні роботи виконуються у сертифікованій хіміко-аналітичній лабораторії (Свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями № РЛ 015/19 від 06 березня 2019 р.). Головні напрямки науково-дослідних робіт, що виконуються науковцями лабораторії:
  • природа і аспекти формування підземних вод,
  • гідрогеологічні умови формування і розміщення покладів нафти і газу,
  • гідрогеологічні критерії нафтогазоносності;
  • проблеми охорони довкілля, пов’язаного з зонами нафтогазовидобутку
До основних  наукових досягнень лабораторії слід віднести: На основі багаторічних досліджень Карпатського нафтогазоносного регіону:
  • створено банк гідрогеологічних даних “Фізико-хімічні властивості і склад підземних вод Карпатської нафтогазоносної провінції” як основу комплексного інформаційно-пошукового забезпечення задач нафтогазової геології;
  • обґрунтовано положення про елізійні водонапірні системи і обмеженість масштабів інфільтраційного водообміну, що розширює межі водонапірних басейнів, перспективних в плані нафтогазоносності;
  • на прикладі міоценових відкладів Більче-Волицької зони застосовано метод палеогідродинамічних реконструкцій і встановлено умови, сприятливі для акумуляції вуглеводнів;
  • виділено динамо-елізійний етап в історії гідрогеологічного циклу Більче-Волицької зони, спричинений геодинамічними та геостатичними навантаженнями покривів Бориславсько-Покутської зони;
  • побудовано гідрогеологічну модель та встановлено механізм послідовності формування вуглеводних скупчень Більче-Волицької зони Передкарптського прогину;
  • проведено аналіз бароосмотичних процесів на окремих родовищ Більче-Волицької зони Передкарптського прогину, який дозволив з’ясувати особливості постседиментогенних гідрогеологічних процесів та їхню роль у формуванні покладів газу;
  • досліджено характер антропогенного забруднення поверхневих вод та алювіальних відкладів басейну р. Дністер; з’ясовано ступінь техногенного впливу об’єктів нафтовидобутку на поверхневі води в басейні р. Стрий; встановлено наявність регіонального забруднення поверхневих вод басейну фенолами та нафтопродуктами;
  • проведено еколого-геохімічні дослідження поверхневих та ґрунтових вод і ґрунтів в зоні впливу гірничовидобувних підприємств Заходу України; встановлено джерела та шляхи надходження забруднювачів.
Науковий потенціал лабораторії є достатньо високим, щоб успішно розвивати напрямки досліджень Інституту – гідрогеологічні умови формування та збереження вуглеводневих покладів та геоекологічні проблеми Заходу України. Упродовж 2018-2023 рр.  колективом Лабораторії проблем геоекології виконано дослідження за 7 науково-дослідними темами: Б-ІІІ-06-16 “Гідрогеологічні умови формування, збереження вуглеводневих покладів та геоекологічні проблеми нафтогазовидобутку у Зовнішній зоні Передкарпатського прогину”; Б-ІІІ-02-17 “Особливості геологічної будови земної кори заходу і півдня України та їх вплив на формування покладів корисних копалин”; Б-ІІІ-03-17 “Геологічний моніторинг надзвичайних ситуацій території Червоноградського геолого-промислового району Львівсько-Волинського вугільного басейну”; Б-ІІІ–10-18 “Дослідження особливостей геологічної будови земної кори Західного регіону України у зв’язку із пошуками нафтогазових і метановугільних покладів”; Б-ІІ-05-20 "Особливості літогеофлюїдодинаміки надр у межах південно-західної частини Східноєвропейської платформи і Українських Карпат та їхній вплив на формування покладів вуглеводнів та інших корисних копалин"; Б-ІІІ-17-21 “Гідрогеологічні умови формування вуглеводневих покладів Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району та вплив видобувної промисловості на стан поверхневої і підземної гідросфери”; Б-ІІ-11-23 “Розроблення технологій пошуків та екологічної конверсії вуглеводневої і рудної критичної та стратегічної сировини південно-західної частини Східноєвропейського кратону і Українських Карпат”. За матеріалами проведених досліджень подано 3 рекомендації, які прийнято до впровадження для використання при розробці подальших прогнозно-оціночних робіт ТОВ «Навігатор-Комплект» у 2019-2020 рр. і ДП “Західукргеологія” НАК “Надра України” у 2021 р. У 2020-2021 рр. науковці лабораторії мали досвід роботи у міжнародному грантовому проекті No.2018-1-0137 "EU-WATERRES: European Integrated Management System for Transboundary Groundwater Resources and Anthropogenic Hazards" (Європейська система інтегрованого управління транскордонними ресурсами підземних вод та антропогенними небезпеками (http://eu-waterres.eu/) за участі п’яти країн (Норвегія, Латвія, Естонія, Польща, Україна). За останні шість років (2018-2023) співробітники лабораторії були співавторами 3 колективних монографій, опублікували 18 наукових статей та 33 тез міжнародних та вітчизняних науково-практичних конференцій. З доповідями науковці лабораторії виступили на  ХХІІ Міжнародному Конгресі КБГА у Пловдіві (Болгарія, 2022), 11 Міжнародному Крейдовому Симпозіумі у Варшаві (Польща, 2022), Конференції ЮНЕСКО 2022 у Парижі (Франція, 2022) та Міжнародній Конференції Monitoring 2023, що проводилась за підтримки Європейської асоціації вчених-геологів та інженерів (EAGE) у Києві (Україна, 2023).